В епоху цифровізації незліченна кількість працівників опиняються в пастці, здавалося б, нескінченного робочого дня. Віддалена робота, яка колись вважалася еволюцією, створює проблему відсутності межі між професійним та особистим життям. Утім, небезпечною може бути й офлайн-праця. Через вічну погоню за досконалістю та самореалізацією в цьому буремному світі люди переживають вигорання – стан на межі між стресом і депресією. Докладніше про поширену проблему сучасності та способи боротьби з нею читайте далі на queenska.com.
Професійне явище
Вигорання внесене до списку Міжнародної класифікації хвороб як професійне явище, що виникає внаслідок хронічного стресу на роботі. Поняття «вигорання» стосується саме професійного контексту, воно не має застосовуватися для опису подібного досвіду в інших сферах життя.
Основними причинами вигорання є: виснаження під впливом стресу; накопичення невиражених негативних емоцій; відсутність винагороди за роботу; зависокі очікування; одноманітність та монотонність виконуваних завдань; психологічний тиск, конкуренція, складні взаємини з колегами; відсутність якісного сну та відпочинку; нестача підтримки.
Особливо схильними до вигорання є люди, які працюють у галузях, що вимагають постійного спілкування. Це лікарі, педагоги, психологи, соціальні працівники, волонтери тощо. Постійна комунікація забирає чимало енергії та сил. Крім того, вигорання часто спостерігається серед невротиків; перфекціоністів; людей, які ставлять перед собою нереалістичні цілі; тих, хто схильний до негативізму й катастрофізації.
Згідно з дослідженням The Diamond Rehab, Нью-Йорк посідає третє місце в списку штатів, де населення відчуває найбільше вигорання. «Місто, яке ніколи не спить» перенасичене змагальною та метушливою атмосферою. Майже кожен емігрант чи американець невпинно працює над втіленням своїх мрій у життя. Нью-Йорк обожнює продуктивність, але не відпочинок. Постійна боротьба за місце під сонцем призводить до вигорання.
Зворотний бік віддаленої роботи
Емоційне вигорання нерідко називають хворобою ХХІ століття, одна з причин – популярність дистанційних робіт. Така праця, попри гнучкий графік та можливість працювати з будь-якого місця, може негативно впливати на фізичне та психічне здоров’я. Поширеними негативними її наслідками є малорухомий спосіб життя та постійне сидяче положення, відчуття соціальної ізоляції, надмірна працездатність, погіршення режиму та якості сну. У Квінзі, як і в інших куточках Землі, популярність віддаленої роботи зросла після пандемії COVID-19.
Багато віддалених працівників відчувають надмірну працездатність та схильні працювати весь день без перерв, що призводить до вигорання. Фахівці рекомендують облаштувати вдома спеціальне місце, аби створити робочу атмосферу та зберегти мотивацію. Крім того, важливо регулярно робити перерви, розслабляти м’язи та, що найважливіше, дотримуватися розкладу роботи й відпочинку.
Як розпізнати?
Серед симптомів вигорання: почуття виснаження або браку енергії; відстороненість від роботи або почуття негативізму чи цинізму щодо неї; знижена професійна ефективність. Про вигорання може сигналізувати й саме тіло: якщо ваш сон погіршився, а ще турбують незрозумілі головні болі, проблеми зі шлунком, кишечником.
Вигорання впливає на кілька сфер життя людини:
- інтелектуальну (втрачається інтерес до розвитку й праці, з’являється байдужість щодо результату, будь-які нововведення лякають);
- фізичну (вже після пробудження людина може відчувати втому, м’язові спазми, головний біль тощо);
- емоційну (з’являються дратівливість, різкі перепади настрою, пасивність, апатія чи навіть конфліктність);
- поведінкову (розвивається надмірний трудоголізм або навпаки пасивність та безініціативність);
- соціальну (спостерігається втома від спілкування, бажання ізолюватися від людей та бути на самоті).
Варто зазначити, що вигорання не стається в одну мить. На першій стадії (попереджувальній) людина занадто активна, надміру фокусується на роботі. У цей час вона забуває про всі інші сфери життя: спорт, хобі, часопроведення з друзями чи банальний догляд за собою. Відсутність балансу спричиняє відчуття втоми й порушення сну.
Після цього спостерігається зниження активності. У цей період зазвичай втому ігнорують, через що втрачається позитивне сприйняття колег, підвищується тривожність. Поступово можуть виникати апатично-депресивні стани, занижується самооцінка, розвиваються ірраціональні страхи, а настрій – часто змінюється. Також іноді виникають надмірна агресивність, роздратування і навіть дисоціація (психологічний захист, коли людина сприймає реальність як таку, що відбувається не з нею).
З часом стає складніше концентрувати увагу на одній справі, пропадає мотивація. Людина виконує роботу без ініціативи, з певною байдужістю. Після цього можуть з’являтися головні болі, мігрені та інші психосоматичні розлади. Відчуття безпорадності й безглуздості життя породжує відчай, розчарування та навіть суїцидальні думки.
Як впоратися?
- Перегляньте свій спосіб життя. Помилково думати, що кількаденний відпочинок суттєво покращить ситуацію. Коли людина повертається після відпустки в те ж середовище з тими ж умовами, то повертається і вигорання. Саме тому, важливо змінити спосіб життя, чергуючи роботу з відпочинком.
- Фізичні навантаження. Важливо розвантажувати не лише мозок, а й тіло. Із цим допоможуть танці, плавання, тренування в спортзалі чи просто прогулянка.
- Не ігноруйте власні потреби, переживання та емоції. Важливо прислухатися до свого організму, адже він завжди подає сигнали про збій. Не варто відмовляти собі в здоровому сні та різноманітних задоволеннях на користь повної віддачі роботі.
- Не соромтеся попросити про допомогу. Немає нічого ганебного в тому, щоб іноді шукати підтримку й опору в інших. Надійні та приємні соціальні зв’язки сприяють психологічному добробуту.
- Знайдіть хобі. Винагороджуйте себе за плідну роботу активностями, які приносять задоволення.
- Ставте реалістичні цілі. Підкорюйте особистісні та професійні вершини поступово, чергуючи час активності з відпочинком. У такому разі не буде виснаження.
- Здорове харчування. Збалансована та корисна їжа насичує організм необхідними речовинами, завдяки чому людина фізично й емоційно почувається краще.
- Спробуйте йогу, медитацію чи майндфулнес-практики. Останні спрямовані на подолання хронічного стресу, депресії та надмірної тривоги. Майндфулнес – це практики для розв’язання психологічних конфліктів, усвідомлення своїх думок та емоцій. Їхня суть полягає в постійному акцентуванні уваги на власних відчуттях і враженнях за допомогою усвідомленого дихання. Майндфулнес допомагає віднайти бажану душевну гармонію та освоїти способи саморегуляції.
Якщо ці кроки не допомагають, ваш стан не покращується або навіть погіршується – зверніться по допомогу до психолога чи психотерапевта. Наприклад, у районі Квінза Асторія допомагає впоратися з вигоранням Ґабріела Джуджіолоні. Психотерапевтка працює як з окремими людьми, так і парами й сім’ями.