Ті, хто цілковито присвятив себе служінню Богові та ближнім, у суспільстві зазвичай стикаються з упередженнями чи навіть осудом. Нерозуміння людьми аскетичного життя зумовлює появу низку стереотипів щодо ченців. Одні кажуть, що монахи – це ті, хто загубив себе, інші називають їх нещасливцями в коханні, а ще дехто вважає, що ченці – відлюдники, які тікають від цього світу. А втім, це не завжди так. Полетт ЛоМонако – приклад сучасної черниці, яка по-справжньому любить людей та віддано бореться за покращення їхнього життя. Зважаючи на її розум та здібності, вона могла би легко стати гендиректоркою великої корпорації, але обрала шлях служіння нужденним. Докладніше про католицьку монахиню, яка розбиває шаблони, читайте далі на queenska.com.
Ранні роки
Полетт ЛоМонако виросла в районі Квінза Форест-Гіллс. Ще в молодому віці вона виявила бажання допомагати людям. На це рішення вплинув один випадок. Якось дівчина займалася волонтерством в одній із лікарень, під час чого їй довелося відвезти юну пацієнтку в психіатричне відділення. Полетт залишила її в замкнутому просторі з іншими душевнохворими людьми.
Згодом друзі Полетт познайомили її із сестрами агентства соціальних служб Good Shepherd Services. Його місія – допомагати молоді та сім’ям, які переживають труднощі, а також надавати їм ресурси для процвітання. Після того як ЛоМонако відвідала монахинь, вирішила, що також хоче працювати з молоддю.
Відданість спільноті
Полетт ЛоМонако приєдналася до Good Shepherd Services у 1969 році. Відтоді вона живе й працює в будинку для дівчат-підлітків, які перебувають у кризовому становищі. Через 33 роки сестра Полетт обійняла посаду директора цієї некомерційної організації. Good Shepherd Services доводить, що за правильного підходу реальні зміни можливі навіть у найскладніших випадках. Співпрацює агентство насамперед із сім’ями, адже коли батьки отримують необхідну підтримку, їхні діти досягають висот. Ще один напрям роботи пов’язаний зі школами в громадах, які страждають від бідності. Часто вони не можуть забезпечити баланс академічної, соціальної та емоційної підтримки, що критично важливий для успіху учнів. Ну і, звичайно, деякі програми зосереджені на роботі з громадами. Сильна спільнота може запропонувати молоді безпеку й наставництво. Натомість частими перешкодами на шляху до розкриття потенціалу є високий рівень безробіття, низькооплачувана робота та злочинність.
Десятиліттями Полетт боролася з адміністраціями мерів міста, намагаючись добитися фінансування соціальних програм для незахищених мешканців. ЛоМонако долучилася до розроблення пілотної програми позашкільних закладів, а також виступала за те, щоби учні, які покинули школу, отримали другий шанс. Вона також зробила чимало для зміни міської системи патронатної опіки. Серед десятків програм Good Shepherd Services найбільше налічується тих, що безпосередньо стосуються дітей із груп ризику та їхніх сімей. Сестри часто організовують уроки, під час яких розповідають про домашнє насильство.
У 1970-х роках район Брукліна Парк-Слоуп був дуже небезпечним та славився великою кількістю дітей, яких забирали з рідного дому й віддавали прийомним сім’ям. Тому, агентство Good Shepherd Services розпочало там програму сімейного консультування. За кілька десятиліть район розвинувся і тепер славиться простою невимушеною атмосферою, зеленими вулицями й історичними маєтками. Що найважливіше, він відомий прогресивною спільнотою сімей і ділової молоді.
Як розповіла Полетт ЛоМонако «Нью-Йорк таймс», у XXI столітті молодь переживає більше стресу, ніж минулі покоління, через соціальні мережі. В епоху кібербулінгу будь-який недоброзичливець може розмістити в Інтернеті образливу інформацію, яка залишиться там назавжди. До того ж нерідко трапляються масові розстріли за участю підлітків. ЛоМонако та її команда доклали чималих зусиль для зниження рівня злочинності. У 2019 році черниця залишила свою посаду, вийшовши на пенсію, але продовжила проживати разом із сестрами та дівчатами-підлітками й працювати на благо молоді.
Розпорядок дня
Попри те, що зовні Полетт ЛоМонако не надто схожа на звичайну черницю, зважаючи на її вбрання, але її дії та вчинки підтверджують релігійне покликання. Зокрема, жінка починає кожен свій день із ранкової милості. Годину або й більше вона молиться та медитує. Крім того, щоранку черниця читає цитати про вдячність. Після цього сестра опрацьовує текст літургії. Вона просить Господа, аби він дав їй мудрість і можливості для того, щоби агентство надійно працювало. Після цього Полетт снідає з двома іншими монахинями-сусідками. Під час прийому їжі вони переглядають заголовки газет. Особливо їх цікавить усе те, що пов’язано з добробутом дітей чи освітою. Потім монахиня вирушає на 10-годинну месу в місцеву парафію, а по дорозі купує продукти додому.
Якщо залишається час після прочитання електронних листів, ЛоМонако виходить на клумбу й поливає квіти або ж відвідує музей. Іноді вона встигає переглянути газету. Якщо є потреба, Полетт надсилає листи своїм співробітникам чи міським чиновникам.
Відданість Полетт ЛоМонако Good Shepherd Services ніколи не стосувалася однієї людини, а цілої спільноти. Разом з іншими співробітниками їй вдалося перетворити невелику компанію, яка дбала про вразливих людей, в одну з найбільших молодіжних агентств соціальних служб у Нью-Йорку.