Починаючи із середини ХІХ століття, організовані феміністичні рухи в Сполучених Штатах борються за політичну, економічну та культурну свободу жінок. Вони розширюють список можливостей для представниць прекрасної статі, сприяють їхньому впливу на світ і досягненню небачених раніше висот. Нью-Йорк – дім багатьох видатних жінок, які назавжди закарбували своє ім’я в історії людства. У Квінзі народилися та проживають чимало впливових представниць різних сфер – від політики до шоубізнесу. Докладніше про чотирьох із них далі на queenska.com.
Квітка Цісик
Голос цієї легендарної співачки з українським корінням знає кожен американець. Вона працювала разом із Майклом Джексоном, Вітні Г’юстон та іншими зірками. Світової слави набули дві платівки з українськими піснями, які Квітка Цісик записала за приблизно 200 000 доларів, які взяла з власної кишені. Завдяки виконавиці українці в кожному куточку Америки і світу могли слухати рідні композиції.
Квітослава-Орися Цісик (справжнє її ім’я) ще в 4-річному віці опанувала гру на скрипці. У балетній школі Роми Прийми-Богачевської вона навчилася сценічного мистецтва, там же дівчина співала в хорі разом із маленьким Майклом Джексоном. Творчу кар’єру Квітка починала зі співу в нью-йоркських клубах, де виконувала різні жанри – джаз, поп та навіть рок. Крім того, вона заробляла на записах свого голосу для рекламних роликів та окремих композиторів. Саме так її помітили впливові продюсери. Голос Цісик можна було почути в рекламних кампаніях «Кока-Коли», «МакДональдзу», авіакомпанії American Airlines тощо.
Квітка володіла колоратурним сопрано – дуже спритним легким голосом із високим верхнім розширенням, здатним до швидкої вокальної колоратури. Вона віртуозно експериментувала зі стилями – від джазу до класики. Крім того, Цісик вміла співати «білим голосом» – фольклорною технікою, що дуже популярна в селах Карпат. Два українські альбоми Цісик записувала разом із кращими музикантами Нью-Йорка, а за правильною українською вимовою стежила її мама. Що цікаво, ще з дитинства співачка зберігала зв’язок із рідною культурою, відвідуючи школу українознавства, вивчаючи українські пісні, звичаї тощо.
Клер Шульман
У минулому медсестра, Клер Шульман потрапила в уряд через переважно безпартійний світ громадських рад. У 1986 році вона стала президенткою боро Квінз, увійшовши в історію як перша жінка, яка обійняла цю посаду. Перебуваючи на цьому посту 16 років, вона подбала про те, щоби голос кожного виборця був почутий.
На посаді президентки Шульман пробула з 11 лютого 1986-го до 1 січня 2002 року. За цей час вона запам’яталася як рішуча захисниця інтересів громади. Чи не основний здобуток на посаді – забезпечення фінансування будівництва Queens Hospital Center та 30 000 навчальних закладів. Крім того, Шульман не допустила спорудження багатоквартирних будинків, проти чого виступали звичайні мешканці. Зокрема, правління планувало збудувати багатоквартирні будинки у 12 мікрорайонах Квінза, натомість жителі громади хотіли зберегти місцевість як таку, що складалася переважно з односімейних окремих будинків. Шульман вдалося переконати урядовців не зводити нові споруди.
Політикиня рішуче сприяла економічному розвитку боро, розв’язанню екологічних проблем і суперечок, пов’язаних з аеропортами, а також забезпечувала всі необхідні послуги для етнічно різноманітного населення. Часто президентка ставала на захист інтересів культурних установ Квінза, як-от музеїв чи історичної ратуші у Флашингу. Шульман дбала і про можливості для жінок, їх просування кар’єрними сходинками, зокрема на державній службі. Навіть після залишення посту політикиня продовжувала дбати про громаду. Вона заснувала лобістську корпорацію Flushing Willets Point Corona, від імені якої здійснювала вплив на Міську раду Нью-Йорка.
Лорі Локлін
Підкорювачка кіноіндустрії Лорі Локлін починала свою кар’єру як модель, перш ніж знялася в теле- й кінострічках. Завдяки довгій та успішній роботі в індустрії розваг Локлін завоювала серця мільйонів шанувальників у всьому світі. Найбільше акторка запам’яталася глядачам ролями в телесеріалах, як-от ситкомі Full House, «Беверлі-Гіллз, 90210», «Вічне літо», «Коли кличе серце», а ще голлівудських блокбастерах, наприклад «Таємний шанувальник», The Night Before та інших.
Знаменитість дбала не лише про власний успіх, а й свою громаду. Віддана філантропка протягом усієї кар’єри підтримувала різні благодійні організації, серед яких Feeding America, Children’s Hospital Los Angeles тощо. Вона активно сприяла ініціативам, спрямованим на покращення освітніх можливостей для дітей та молоді, визнаючи важливість навчання у формуванні успішного майбутнього.
Лорі Локлін дещо зіпсувала свою репутацію через причетність до афери. Разом зі своїм чоловіком, Моссімо Джаннуллі, вона підкупила керівництво престижного Університету Південної Каліфорнії із метою вступу у виш двох дочок. У серпні 2020 року Локлін засудили до двох, а її чоловіка – п’яти місяців ув’язнення. Крім того, акторку оштрафували на 150 000 доларів США та зобов’язали виконати 100 годин громадських робіт після звільнення. А втім, скандал хоч і вплинув негативно на кар’єру зірки, він не скасував усіх її досягнень. Фанати пробачили Локлін провину, тож вона змогла швидко реабілітуватися й повернутися до роботи.
Ассата Шакур
Політична та громадська активістка, а також письменниця й поетка Ассата Шакур прославилася як борчиня за права та можливості темношкірих людей. Вона була учасницею Партії Чорних Пантер – ліворадикальної афроамериканської соціалістичної організації, що існувала в США з 1966 до початку 1970-х років і виступала за права афроамериканців. Ассата активно долучалася до організації протестів, боролася за освітні можливості для темношкірих. Крім того, Шакур належала до Black Liberation Army – підпільної бойової організації, яка діяла в США з 1970 по 1981 рік.
Хоча Шакур вдалося досягти прогресу на шляху до покращення життя афроамериканців, вона набула не зовсім позитивної слави. Річ у тім, що члени Black Liberation Army використовували жорстокі методи боротьби за справедливість. З 1971 по 1977 рік одіозна Шакур скоїла серію зухвалих злочинів. Зокрема, вона причетна до пограбувань нью-йоркських банків, викрадення та вбивства торговця наркотиками, збройного пограбування, замаху на вбивство поліцейських із засідки тощо. Однак, якщо за ці злочини Шакур вдалося уникнути правосуддя, то за вбивство поліцейського на магістралі Нью-Джерсі в 1973 році – ні. У 1977-му активістку засудили довічно. Вона провела 21 місяць в одиночній камері на острові-в’язниці Райкерс, після чого втекла за допомогою спільників.
Хай там як, складно заперечувати, що Ассата Шакур зробила чимало для досягнення расової рівності. Багато актуальних ідей вона описала у своїх книгах. Особливої уваги заслуговує автобіографічна праця Assata: An Autobiography (1987), яку Шакур написала на Кубі, де отримала політичний притулок. У ній можна прочитати чимало актуальних тез, наприклад щодо проблем освіти та жорстокого поводження у в’язницях із темношкірими.