Ассата Шакур ще в дитинстві пізнала несправедливість світу, зазнавши цькування через свій колір шкіри. Вирісши, вона стала політичною і громадською активісткою, письменницею та поеткою. Учасниця націоналістичних афроамериканських організацій присвятила життя боротьбі за краще життя для темношкірих людей. А втім, є в її біографії і темні сторінки. Докладніше про знаменитість та її суперечливі методи досягнення справедливості, а також про шлях від борчині за громадянські права до розшукуваної ФБР злочинниці читайте далі на queenska.com.
Непросте дитинство
Джоанн Дебора Байрон (справжнє її ім’я) народилася 16 липня 1947 року у Квінзі. Коли дівчині було 3 роки, її батьки розлучилися. Тоді Ассата переїхала з бабусею і дідусем до міста Вілмінгтона (штат Північна Кароліна). Після закінчення початкової школи вона повернулася до рідного Квінза, де жила з мамою-вчителькою та вітчимом. Дівчина була частою гостею в будинку бабусі й дідуся, адже в рідному домі панувала неспокійна атмосфера: мама з вітчимом мали фінансові труднощі та постійно сварилися. Ассата часто тікала з дому, жила в незнайомців і заробляла на життя за допомогою підробітків. Так тривало доти, доки сестра її матері, правозахисниця Евелін А. Вільямс, не забрала племінницю до себе на Мангеттен.
Саме тітка стала прикладом для наслідування для Ассати. Вона постійно розповідала дівчині щось нове й цікаве, водила її в музеї, театри та художні галереї. У дитинстві Шакур прийняла католицтво. Упродовж пів року вона навчалася в Кафедральній старшій школі для дівчат, а потім перевелася в державний навчальний заклад. Ассата не закінчила школу, але здобути ступінь GED їй допомогла тітка. Для цього дівчина склала тести загального освітнього розвитку, які засвідчують академічні знання, еквівалентні диплому про середню освіту. У школі Ассата часто ставала об’єктом критики через темний колір шкіри. За її словами, вчителі іноді дивувалися її розуму, оскільки не очікували, що темношкірі можуть бути кмітливими та зацікавленими в навчанні.
Громадський активізм
Здобувши GED, Шакур вступила в Громадський коледж боро Мангеттена, а пізніше – Міський коледж Нью-Йорка. Вона активно долучалася до політичних заходів, протестів за громадянські права тощо. У 1967 році її разом зі 100 іншими студентами Громадського коледжу боро Мангеттена заарештували за звинуваченням у незаконному проникненні в приміщення. Студенти перекрили ланцюгами вхід до будівлі вишу на знак протесту проти низької кількості темношкірих викладачів і відсутності програм для афроамериканських студентів.
У 1970 році, після закінчення Міського коледжу Нью-Йорка, Ассата втекла до Каліфорнії через невдалий шлюб. Там вона працювала асистентом лікаря і волонтером в Алькатрасі, коли його захопили корінні американці, які протестували проти порушених договорів та експлуатації з боку уряду. Згодом Шакур приєдналася до Партії Чорних Пантер. Це ліворадикальна афроамериканська соціалістична організація, що існувала в США з 1966 до початку 1970-х років і виступала за права афроамериканців. Ассата активно долучалася до організації протестів, боролася за освітні можливості для темношкірих.
Після повернення до Нью-Йорка вона очолила відділ Партії Чорних Пантер у Гарлемі, зосередивши увагу на безкоштовних сніданках для дітей, безкоштовних клініках та роботі з громадськістю. Незабаром активістка залишила організацію, оскільки вважала, що її члени володіють недостатньою кількістю знань про історію афроамериканців. Через деякий час Шакур приєдналася до Black Liberation Army – підпільної бойової організації, яка діяла в США з 1970 по 1981 рік. Її метою було «взяти до рук зброю для звільнення та самовизначення темношкірих людей у Сполучених Штатах». Організація причетна до серії вибухів; вбивств поліцейських, кавказців і наркоторговців; пограбувань і втеч із в’язниць. У 1971 році активістка обрала собі псевдонім Ассата Олугбала Шакур, оскільки вважала, що її справжнє ім’я нагадує про рабство. Ассата ж – західноафриканське ім’я, яке походить від слова «Aisha», що означає «та, що бореться», а от Шакур з арабської перекладається як «вдячна».
Незалежна письменниця й поетка
У своїх творах Ассата Шакур відверто ділиться з читачами власними переконаннями, навіть якщо вони не збігаються з думкою більшості. Зокрема, вона часто критикувала діяльність Партії Чорних Пантер за необізнаність її членів та прояви сексизму. Заслуговує уваги автобіографічна книга Assata: An Autobiography (1987), яку Шакур написала на Кубі, де отримала політичний притулок. У ній можна прочитати чимало актуальних тез, наприклад щодо освіти. Шакур навчалася в умовах, де вчителі розповідали лише вигідну правду. Наприклад, педагоги не згадували про те, що Північ звільняла рабів не з моральних міркувань, а економічних причин. Усе це створювало викривлене уявлення про дійсність. Така тенденція до неповного подання матеріалу збереглася і у ХХІ столітті. Крім того, письменниця писала про важливість уміння знаходити зв’язок між різними дисциплінами. Розуміння взаємопов’язаності сприяє критичному мисленню.
Ассата також описала поводження з нею як з чорношкірою жінкою у в’язниці. Вона скаржилася на відмову в базовій медичній допомозі, складному доступі до засобів гігієни тощо. В історії Нью-Джерсі жодна жінка ніколи не зазнавала такого поводження, як Шакур. Вона перебувала у чоловічій в’язниці під цілодобовим наглядом, відбуваючи термін у жорстоких і нелюдських умовах. З дитинства авторка вважала, що світ надто жорстокий для того, щоби народжувати темношкіру дитину. За словами Шакур, у майбутньому на таких чад чекає нещасливе життя, розчарування і гноблення. Коли вона була при надії, тюремний лікар сказав Ассаті, що вона повинна зробити аборт, оскільки викидень неминучий. Ув’язненій та її адвокату довелося боротися за те, щоби вона отримала належне лікування і могла народити здорове немовля.
Звинувачення і ув’язнення
Попри всі здобутки, Ассату Шакур не можна назвати прикладом для наслідування. З 1971 по 1977 рік Шакур скоїла серію зухвалих злочинів, іноді разом з іншими членами Black Liberation Army: два пограбування банків у Нью-Йорку, викрадення та вбивство торговця наркотиками, збройне пограбування, замах на вбивство поліцейських із засідки тощо. З цих судових процесів 3 закінчилися виправданням, 1 – безстроковим судом присяжних, 1 – зміною суду, 1 – помилковим судовим розглядом через вагітність і 1 – обвинувальним вироком. Ще 3 обвинувачення були відхилені без судового розгляду.
У 1977-му Шакур засудили довічно за вбивство поліцейського в 1973 році, коли її та двох спільників зупинили на магістралі Нью-Джерсі за порушення правил щодо транспортного засобу. Один поліцейський отримав поранення, а інший був застрелений на місці. Шакур утримували 21 місяць в одиночній камері на острові-в’язниці Райкерс, поки борчиня за громадянські права не втекла. Подейкують, що члени Black Liberation Party вкрали 105 000 доларів, щоби допомогти їй вирватися на свободу. Використовуючи зброю та динаміт, вони захопили заручників і фургон. Хоча під час втечі ніхто не постраждав, двоє з чотирьох людей, які допомогли Ассаті втекти, були пізніше схоплені та ув’язнені.