Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття у Квінзі значно зросла кількість місцевих магазинів одягу та універмагів. Це пов’язано з поширенням феміністичного руху, адже жінки активно боролися за свої права, одночасно виражаючи власну ідентичність. Нові, іноді радикальні тенденції моди ознаменували собою відрив від гендерного, культурно обмеженого минулого. Докладніше про історію шопінгу в цьому боро читайте далі на queenska.com.
Перший успішний бутик
У той час жінки Квінза обирали для себе доволі консервативний одяг. У листопаді 1924 року подружжя Берґерів відкрило невеликий магазин з одягом у районі Квінза Асторія – Famous Fashion Shops. Він виявився настільки успішним, що впродовж наступних років пара відкрила ще 4 магазини у Квінзі, 5 – на Мангеттені та 1 – у Брукліні. Одяг Famous Fashion Shops можна описати як недороге відтворення розкішного дизайну, доступного для середньостатистичної жінки.
Берґери не просто продавали якісні речі за доступними цінами, а створювали сімейну, дружню атмосферу. Вона діяла наче магніт, привертаючи увагу щоразу нових покупців. Усі продавці магазинів Famous Fashion Shops, аби просунутися кар’єрними сходинками, були змушені підтримувати створену сімейну атмосферу та бути доброзичливими під час обслуговування. Товар Квінза відрізнявся від мангеттенського. Покупці у Квінзі шукали нові стилі й тенденції, які можна було би продемонструвати на 5-ій авеню. Водночас вони часто носили підробки, хоча і якісні.
Європеїзація моди
У 1940-х роках лідери модної індустрії помітили зростання інтересу американців до європейських стилів. Тоді дизайнери Штатів активно копіювали французький одяг для продажу в універмагах американських міст, серед яких і Нью-Йорк.
Жительки острова Лонг-Айленд прагнули слідувати модним тенденціям, але не витрачаючи на це багато коштів. Тому, магазини Квінза користалися попитом на міжнародний дизайн і пропонували мешканкам найновіші творіння від провідних стилістів Нью-Йорка та Парижа. Бутики Famous Fashion Shops стали настільки популярними, що отримували замовлення від клієнтів із Рима, Шанхаю та інших міст із-за океану. На Мангеттені жінки, які переїхали з Квінза, жадали розкоші, до якої звикли вдома.
Цікаво, що значна частина продукції, популярної серед жінок, також виготовлялася для чоловіків. Наприклад, до магазину Perry’s Shop for Men у Джексон-Гайтс покупці приходили по чоловічий костюм Palm Beach, пошитий з інноваційних тканин.
Дешева та якісна нижня білизна
У той час переважало функціональне та недороге масове виробництво одягу. Магазин Jayson’s у Форест-Гіллс пропонував товари «для жінки, яка знає цінності». Мешканки Квінза володіли унікальною здатністю шукати найкращі знижки без шкоди для якості одягу.
Жіноча нижня білизна постійно видозмінювалася, під час її створення дизайнери застосовували нові технології та стилі, які полегшували повсякденне життя. Бюстгальтери були великими, але водночас комфортними. Бюстгальтер від Reflexion реагував на кожен рух тіла. Спідня нейлонова білизна Kayser у своїй рекламі гарантувала, що продукція ідеально сидить, на відміну від попередників, що обвисали. Панчохи Fit-All-Tops продавалися як нове технологічне диво, адже вони «не скручувалися». Труси-сліпи від Youthcraft поєднували привабливість та комфорт. Їх виготовляли з атласного латексу та нейлонової сітки.
Його величність нейлон
Як вже зазначалося вище, мода була невіддільною від інновацій. Дизайнери та модельєри віддавали перевагу міцним і довговічним тканинам. Колись люди навіть не мріяли про появу дуже тонкого матеріалу, який водночас майже неможливо розірвати руками.
Посприяли важливому винаходу парашути для військових. У ті роки їх виготовляли з шовку, через що вони мали дуже високу собівартість. Шукаючи дешевший аналог, у 1935 році американський вчений-хімік Воллес Карозерс синтезував полімер із великою молекулярною масою. У такий спосіб він отримав нейлон. До слова, попри геніальність, Карозерс страждав від психічного розладу, що став причиною його самогубства.
Як і у всіх Штатах, у Нью-Йорку під час Другої світової війни нейлон вважався «чарівною тканиною століття». Вперше його представили публіці в 1939 році на виставці в Нью-Йорку. Відвідувачів зустрічав 12-метровий манекен-нога в нейлоновій панчосі. Нейлон – синтетична тканина, що дуже тонка, але водночас міцна, легко піддається фарбуванню, практична у догляді. Існувало чимало його різновидів: непрозорий, напівпрозорий, суцільний, із принтами тощо. Популярність нейлону частково пояснюється відсутністю потреби в прасуванні.
Потужна реклама та правильний маркетинг зробили своє: нейлонові панчохи, попри високу ціну, продавалися з неймовірним успіхом. Вони чудово тягнулися, не втрачали свою форму, не піддавалися деформації та буквально облягали ніжки. Утім, під час війни з цієї тканини виготовляли не лише панчохи, а й парашути, рюкзаки, тенти для вантажівок, деяке обмундирування і навіть бронежилети.
Нейлонові волокна утворюють тонке полотно, яке важко розірвати або розтягнути. Під час виробництва одягу це не завжди зручно, тому в процесі створення нейлонових ниток додають еластоміри. Це полімерні волокна еластичні та добре тягнуться. Окремо від нейлону еластоміри майже не використовуються через недостатню міцність, а от разом із нейлоном або поліестером виходить якісне та довговічне полотно.
Одним із найпопулярніших еластомірів є еластан, створений у 1959 році. Його також називають спандекс або лайкра (на честь торговельної марки Lycra). Еластан використовують під час створення одягу, який має облягати тіло, наприклад костюми для бігу, велоспорту, купальники.
Кінець епохи
У 1960-х роках рекламні оголошення в магазинах Квінза продовжували наголошувати на масовому виробництві одягу. Текстильна промисловість розвивалася так само стрімко, як і будівництво помешкань чи розвиток технологій космічної ери. Оскільки магазини Famous Fashion Shops розширилися далеко за межі Нью-Йорка, вони неминуче втратили свій місцевий шарм та сімейну атмосферу.
Сотні інших місцевих магазинів одягу та універмагів Нью-Йорка також закрилися. Тоді привабливість місцевого шопінгу у Квінзі вже була не такою, як раніше. Чимало людей переїхали в інші боро, міста, штати чи навіть країни. А тим, хто залишився, пропонували одяг, зважаючи радше на попит, аніж модні тенденції. Культура організованого боро почала змінюватися разом із тим, що споживачі хотіли купувати на важливих комерційних бульварах Квінза. Полиці універмагу Macy’s були переповнені підробками речей паризької високої моди.
Із часом пальму першості в модній індустрії Нью-Йорка отримав Мангеттен, особливо його район Сохо. Знаменитий мистецький простір 1970–80-х років перетворився на один із головних торгових районів Нью-Йорка. Поряд із художніми галереями, тут розміщуються дизайнерські бутики та модні мережеві магазини. Знайдете й незліченну кількість вуличних торговців, які рекламують дизайнерські підробки у вигляді сонцезахисних окулярів, сумочок і шарфів. Розкішні чавунні фасади будівель і бруковані вулиці створюють особливу атмосферу, де поціновувачі моди весело проводять час.